Василь Сліпак: воїн-співак

 #героїукраїни

Ті, що народжуються раз на століття,

умерти можуть кожен день.

Кулі примхливі, як дівчата, -

вибирають найкращих.

Підлість послідовна, як геометрія, -

вибирає найчесніших.

В'язниці гостинні, як могили, -

вибирають неприборканих.

Криваві жоржини ростуть над шляхом у вічність.

Тріпочуть під вітром короткі обривки життя.

І тільки подвиг людського духу

доточить їх до безсмертя.

Ліна Костенко

До 30-ти річчя Незалежності України бібліотека для дітей започатковує цикл дописів про новітніх Героїв України, які загинули в російсько-українській війні на сході України. І перша наша розповідь присвячена захиснику української землі, легендарному "Міфу".

Василь Сліпак: воїн-співак

Василь Сліпак (1974-2016) – всесвітньо відомий український оперний співак (бас-баритон), соліст Паризької національної опери, волонтер, учасник російсько-української війни. Позивний «Міф».

Народився Василь у Львові. З 1983 по 1994 рік був солістом Львівської академічної хорової капели «Дударик». 1997 року закінчив Львівську консерваторію та був запрошений до Паризької опери. З 1997 року проживав у Франції. Фіналіст міжнародного оперного конкурсу Armel. Як волонтер організації «Українське братство», допомагав українським захисникам. Влітку 2015 року воював у Пісках в районі Донецького аеропорту. Повернувшись з фронту, продовжив волонтерську діяльність, давав благодійні концерти в Українському центрі у Парижі, допомагав дітям-сиротам, які втратили батьків у війні. Влітку 2016 року знову поїхав на Донбас, повіз зібрану допомогу захисникам-добровольцям.

Це коротка біографія мужнього воїна-захисника, талановитого співака, актора, харизматичної, дуже життєрадісної, товариської людини.

Василь Сліпак мав унікальний голос, який охоплював одразу кілька діапазонів (від басу-баритону, до мецо-сопрано). До початку війни Василь Сліпак майже два десятиліття прожив у Парижі. Він співав не лише разом з Паризькою оперою, а й робив сольну кар’єру. На світових сценах виконував не лише класику, а й українські народні пісні.

Гоша Ковалінська, солістка Паризької опери (мецо-сопрано), каже, що незвичний голос Василя Сліпака був для неї втіленням України: «Василь мав унікальний голос. Так, голос кожного є унікальним. Але Василь мав Україну у своєму голосі. Він містив сяйво вашого блакитного неба, і золото ваших полів. Голос вміщував усе це. І це завжди прекрасно, коли хтось передає цей світ іншій людині. І це велика втрата для України, і для світу, бо його голос більше ніколи не створить на сцені того контакту з глядачами».

Ґійом Дюссо, соліст Паризької опери, друг Василя Сліпака: «Коли пісні співаються такою людиною і таким голосом, як у Василя, це миттєво популяризує цю пісню, цю мелодію і цю мову. Коли я вперше почув, як він співав «Ніч яка місячна» – я був шокований, мені мимоволі захотілося співати разом з ним».

З початком війни Василь Сліпак відклав всі свої концерти на світових оперних сценах і взяв до рук зброю, щоб відстояти незалежність України. Його друзі вдавалися до найрізноманітніших хитрощів, щоб не дати Василеві поїхати на війну. Але він був непохитним.

Загинув 29 червня 2016 р. у бою в районі смт. Луганське (Бахмутський район Донецька область) близько 6:00 від кулі снайпера, прикриваючи товаришів з кулемету. Василь Сліпак - Кавалер орденів «За мужність» І ст. та «Золотої Зірки». У лютому 2017 року Василю Сліпаку посмертно надано звання Героя України.