Для невмирущих - я безсмертна

 "...мене мучили безсонням, карцером кидали в холодний підвал, де лежали мерці забиті до смерті на слідстві, примушували довгий час стояти босоніж в холодній воді, капали на голову воду з інтервалами, під час яких можна було збожеволіти. Мене били чобітьми уже після слідства тільки за те, що я не хотіла підписувати протоколи на своїх товаришів... – так, в 1946 році НКВД вибивали покази з Галини Шарандак, але жодного імені вона не назвала. Їй дали 10 років таборів і 5 позбавлення в правах. Галина Шарандак відбула весь термін і повернулась в рідне Могильно, де на неї ніхто не чекав. На роботу влаштувалась з великими труднощами , працювала вчителькою, весь час перебуваючи під наглядом. Визнання прийшло тільки із Незалежністю України. Тоді ж з’явились збірки поезій, членство в НСПУ у 1999р., отримала дві літературних премії. Дожила до глибокої старості весь час згадуючи своїх загиблих в Норильську друзів. Говорила , що Бог дав їй такий довгий вік, аби залишити спогад про українських патріотів, які навіки залишились лежати в холодній сибірській землі.

Дитяча бібліотека спільно із працівником відділом культури Людмилою Білоус провели літературну годину «Для невмирущих я - безсмертна» з учнями 7-го класу Гайворонської філії № 1 КЗ «Гайворонський ліцей №2». Учні слухали розповідь про життя письменниці, читали вірші та подивились уривок з фільму «Конвалія на граніті», реж. М. Хомендюк.