В ці листопадові дні згадуємо трагедію у Сандармоху – один з найбільших злочинів сталінського режиму.
За п'ять ночей з 27 жовтня до 4 листопада 1937 року розстріляли 1111 в'язнів, серед яких - кілька сотень українських селян, політиків, вчених, письменників, митців та священиків.
3 листопада 1937 року в урочищі було розстріляно 130 українців. Тоді зустріли свою смерть поет Василь Атаманюк-Яблуненко, поет Марко Вороний, професор Василь Гоца, історик Сергій Грушевський, поет Микола Зеров, літератор Мирослав Ірчан, письменник Михайло Козоріс, журналіст Петро Кривенко, Антін, Богдан та Остап Крушельницькі, офіцер Микола Кузняк, драматург Микола Куліш, режисер Лесь Курбас, прозаїк Валер’ян Підмогильний, письменники Клим Поліщук та Валер’ян Поліщук, письменник Олекса Слісаренко, поет Павло Филипович, письменник Юліан Шпол та інші.
Кожна з цих людських трагедій заслуговує окремої розповіді. Доля усієї родини письменника Антона Крушельницького:
Крушельницький приїхав з Галичини на запрошення українського радянського уряду будувати нову вільну Україну. Його арештували вже за кілька місяців, звинувативши в створенні націоналістичної організації.
Синів Тараса та Івана засудили за сумнозвісним кіровським процесом, коли після зорганізованого самим Сталіним убивства ленінградського партійного очільника Сергія Кірова хапали безліч цілковито невинних людей.
Крушельницьких розстріляли 17 грудня 1934. Розповідають, що йдучи тюремним коридором, хлопці кричали: "Батьку, нащо ти нас сюди привіз?"
Сандармох – злочин без строку давності. Пам’яймо!
Немає коментарів:
Дописати коментар