Є зустрічі, після яких ще довго не хочеться розходитися, бо почуте залишається в серці назавжди...
Саме такою стала зустріч учнів 10-х та 11-х класів КЗ «Гайворонський ліцей № 1» із воїнами ЗСУ, ветеранами російсько-української війни Євгеном Вередою та Олександром Свербиусом.
На жаль, через постійні повітряні тривоги та безпекові заходи зустріч відбулася в укритті. На початку заходу почесних гостей привітала директорка ліцею А.В. Бєльська.
Затамувавши подих, молодь слухала розповіді воїнів про службу, бойовий шлях, побратимів і події, які назавжди залишили слід у їхньому житті.
Євген Вереда — легендарний кіборг, один із захисників Донецького аеропорту. Його історія — про мужність, витримку та незламність українського духу.
Олександр Свербиус захищав Україну з 2014 року. За його плечима — роки військової служби, бойовий досвід, полон і непрості випробування.
Воїни ділилися спогадами про місця, де довелося воювати, розповідали про своїх побратимів, про силу духу, витримку та віру в Україну.
А потім прозвучало запитання, яке змусило замислитися кожного: «Після всього пережитого, після важких випробувань у людей зазвичай відбувається переоцінка життєвих
цінностей. Що для вас сьогодні важливо? Що для вас означає щастя?». Відповідь обох воїнів прозвучала майже в унісон: «Сам життя». У цих двох словах: ціна кожного дня, рідні люди, можливість бути поруч із тими, кого любиш, прокидатися вранці, бачити сонце, просто жити.
цінностей. Що для вас сьогодні важливо? Що для вас означає щастя?». Відповідь обох воїнів прозвучала майже в унісон: «Сам життя». У цих двох словах: ціна кожного дня, рідні люди, можливість бути поруч із тими, кого любиш, прокидатися вранці, бачити сонце, просто жити.
А наприкінці зустрічі прозвучали прості, але дуже важливі слова від наших Захисників, адресовані молоді: «Любіть Україну! У вас тече козацька кров!»
Такі зустрічі — це більше, ніж урок історії. Це можливість побачити за сторінками підручників живих людей, їхню силу, мужність і любов до України.
І нехай цього разу нам не вдалося провести зустріч у святковій залі, як планувалося, та головне відбулося — зустрілися люди, які захищають Україну, і молодь, заради якої вони це роблять.
Дякуємо нашим воїнам за мужність, за захист, за щирість і за те, що знаходять сили говорити з молоддю.
Пам’ятаємо. Шануємо. Дякуємо.








Немає коментарів:
Дописати коментар